Коли гроші режиму путіна почнуть працювати на Україну

Скільки російських активів заморозив світ

Скільки саме заморожено російських коштів — достеменно невідомо, адже йдеться як про золотовалютні резерви російського центробанку, так і про активи підсанкційних олігархів. Найбільша сума, яка фігурувала у медіа, — $1 трлн. Її, зокрема, називав голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков.

«За нашими оцінками, зараз заморожено активів Росії й осіб, пов’язаних із війною, на суму понад $1 трлн. Це колосальні кошти, вперше в історії заморожено стільки», — зазначав він.

У більшості джерел вказується, що заморожені активи держави становлять близько $300−400 млрд. Приблизно про цю суму витрачених коштів говорить і російський центробанк.

Якщо ж говорити про власність російського бізнесу і олігархів, то, за даними Київської школи економіки, у США, ЄС та Великобританії сумарно заморожено близько $68 млрд. Також певні суми арештували уряди Канади, Швейцарії, деяких інших країн.

Більші суми вказують західні експерти.

«У західних банках заморожено багато російських грошей: окрім $324 мільярдів, заморожених ЄС, ще понад 18 мільярдів фунтів стерлінгів заморозила Великобританія ($22 мільярди). Також російські активи заморожені у Сполучених Штатах, Швейцарії, на Нормандських островах.

Загалом, після вторгнення Росії до України західні союзники запровадили санкції щодо понад 1200 російських фізичних осіб, понад 120 організацій та 19 банків. Це дорівнює активам приблизно на 940 мільярдів фунтів ($1,14 трильйона). Це неймовірне зростання, порівнюючи з минулим роком, коли, наприклад, Великобританія тримала заморожені російські активи на суму лише 44,5 мільйона фунтів ($54,1 мільйона доларів)”, — пише для Foreign Policy Елізабет Брау, науковий співробітник Американського інституту підприємництва.

Як пояснюють посадовці різних країн, сума заморожених активів не є стабільною. З одного боку, продовжується їхній пошук, а санкційні списки можуть розширюватись. З іншого — деякі кошти можуть заморожуватись під час розслідування, — якщо виявляється, що вони не стосуються підсанкційних осіб — обмеження скасовується.

Перспективи конфіскації російських грошей

Сам собою факт замороження активів не означає їх конфіскацію. У більшості випадків західні країни притримують кошти підсанкційних урядів і повертають їх після зміни влади у країні.

Україна з самого початку повномасштабного російського вторгнення наголошувала, що цього разу так бути не повинно.

«Україна лобіює прийняття нової міжнародної угоди для конфіскації цих активів. Ми також обговорюємо питання зміни національних законодавств партнерів для такої конфіскації на користь України. Агресор має заплатити свою ціну, а його кошти — стати основним ресурсом для нашої масштабної відбудови», — заявляв прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Представники країн, які заморозили російські гроші, переважно відкидали можливість їх передачі Україні. Довгий час домінувала позиція, що для цього між Україною і PФ має бути укладений мир, а Росія повинна сама погодитися на виплату компенсації.

Як пояснює інвестиційний банкір Сергій Фурса, для західних країн вкрай важливо демонструвати гарантії збереження приватної власності. «Ці країни усвідомлюють, що саме завдяки цим гарантіям вони і багаті. Лондон і Нью-Йорк є фінансовими центрами світу, бо всі люди з грошима, іноді й з грошима сумнівного походження, зберігають їх саме там. Бо впевнені у правилах», — пояснює він.

Однак, тривалість війни і зростаючі витрати на підтримку України, схоже, почали переконувати наших союзників у необхідності не лише заморозити, але й конфіскувати російські активи на покриття цих витрат.

Першим натяком на це стало ухвалення в листопаді резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо створення міжнародного механізму, який має забезпечити відшкодування Україні збитків від російської агресії.

За словами експертів, рішення Генасамблеї — це одна зі спроб створення правових підстав для конфіскації російських коштів.

Деякі країни не готові чекати, доки неповоротка ООН визначиться з цими правилами. Починаючи з грудня, в різних державах звучали заяви про готовність самостійно забрати гроші.

Першою стала Канада. МЗС країни заявило про плани конфіскувати $26 млн російського олігарха Романа Абрамовича і передати їх Україні. «Від початку війни ми попереджали Путіна та його посіпак, що вони не зможуть сховатися від наслідків своїх дій», — заявила міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі.

Відомство має звернутись до суду, який винесе остаточне рішення, правові підстави для цього держава вже створила. Загалом, Канада заблокувала російських активів на $320 млн.

В Європі наприкінці грудня першою про готовність конфіскувати російські кошти заговорила Естонія. Детальний механізм місцеве МЗС розробить вже до кінця цього місяця. Російських грошей в країні виявили небагато — лише 20 млн євро, однак, як зазначають експерти, Естонія може створити прецедент для інших держав.

Про готовність конфіскувати кошти російського центробанку почала говорити Єврокомісія. «Росія має… заплатити фінансово за спричинені нею руйнування, — заявила у листопаді президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. — Збитки, завдані Україні, оцінюються у 600 мільярдів євро. Росія та її олігархи мають компенсувати Україні збитки та покрити витрати на відновлення країни». Щоправда, про конкретні варіанти поки що не йдеться.

«Можливо, є спосіб, який відповідатиме міжнародним правилам. Ми повинні обговорити це питання також із українськими партнерами», — повідомила заступник голови Єврокомісії Віра Юрова.

До того ж, всередині блоку поки що немає спільної позиції навіть щодо активності зі заморожування активів держави-агресора і причетних до тероризму росіян. Наприклад, якщо Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Люксембург та Іспанія повідомили про заморожування російських активів на суму понад 1 млрд євро кожна, то Греція та Мальта — лише про 212 тис. та 147 тис. відповідно.

Крім того, країни, які заморозили найбільше російських коштів, наразі обережніше ставляться до ідеї їхньої конфіскації. Наприклад, як повідомляє Bloomberg, в Німеччині з цього приводу тривають дискусії. Радикальнішу позицію займає очільниця МЗС Анналена Бербок і її партія Зелених. Натомість, міністр фінансів Крістіан Лінднер, який представляє Вільних демократів, боїться, що конфіскація російських грошей створить небезпечний прецедент і зажене країну до «юридичної трясовини».

Не готова передавати російськи активи Україні Швейцарія. Про це заявив міністр закордонних справ країни Ігнаціо Кассіс на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.

«Ми всі усвідомлюємо, що збитки, завдані агресором, повинні бути відшкодовані агресором. Але ми повинні діяти в рамках норм закону, інакше — ми втрачаємо довіру, коли засуджуємо інших за порушення закону», — цитує чиновника Swissinfo.

Більшість же швейцарського парламенту поки що не налаштовані ухвалювати механізмів вилучення заморожених російських активів.

За данними видання, Швейцарія знерухомила активи російських олігархів, які потрапили під санкції та пов’язані з Кремлем, на 7,5 мільярдів швейцарських франків ($8 млрд). Але неодноразові вимоги з боку України остаточно забрати ці кошти та використати їх для відшкодування збитків, завданих війною, поки що не знайшли конкретної міжнародної підтримки.

Найактивніше у цьому процесі (серед країн із найбільшими обсягами заморожених активів) просунулися США. Наприкінці грудня Конгрес ухвалив зміни до законодавства, які дозволяють переказувати доходи від продажу арештованих активів олігархів або інших підсанкційних організацій.

Декілька днів тому представник американського мін’юсту Ендрю Адамс повідомив, що США найближчим часом почнуть передавати Україні російські активи. Деталей щодо обсягу цих коштів немає, але, найімовірніше, поки що йдеться про гроші олігархів, які підтримують режим Путіна. За повідомленнями місцевих ЗМІ, адміністрація Байдена досі проти передачі резервів російського центробанку, мовляв, в такому разі інші уряди не триматимуть гроші у США.

Директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін впевнений, що конфіскація російських грошей не буде швидкою. «Наші партнери мають створити юридичні процедури, щоб передати гроші Україні. Також варто враховувати, що росіяни намагаються оскаржувати ці блокування у міжнародних судах. Виходячи з практики спорів у міжнародних судах, з якими я знайомий, це може зайняти півтора-два роки», — пояснює він.

Та, незважаючи на часові рамки, як зазначають оглядачі Bloomberg, деталі дискусій показують, що потенціал конфіскації російських активів виходить за рамки теоретичних дебатів і переходить до реалізації.

Хто може отримати гроші

Уряд України

Українська влада наполягає на тому, щоб гроші від продажу конфіскованих російських активів були спрямовані до України, яка візьме на себе зобов’язання спрямувати їх на визначені цілі.

За оцінками Київської школи економіки, загальні збитки через знищення російськими військами інфраструктури за підсумками листопада майже сягнули $136 млрд. Якщо ж говорити лише про житло, то, за даними Світового банку, йдеться про $69 млрд.

Є й інші втрати. Наприклад, за оцінками міністра захисту довкілля України Руслана Стрільця, лише шкода, завдана довкіллю, становить $46 млрд. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на початку року зазначив, що загальна сума збитків, завданих військовою агресією, вже сягає $700 млрд. Для порівняння: загальні видатки у цьогорічному бюджеті становлять близько $70 млрд.

Також влада може спрямувати російські кошти не лише на відбудову, але й на безпосередні виплати громадянам, які отримали травми чи втратили близьких через війну.

Плюси передачі грошей владі — це швидка відбудова, а також стрімке економічне зростання завдяки інвестиціям в інфраструктуру.

Водночас, мінуси — це високі корупційні ризики та низька довіра до української влади з боку західних союзників.

Найімовірніше, наша влада зможе безпосередньо отримувати російські гроші, доки мова йтиме про незначні суми. Наприклад, про десятки мільйонів арештованих коштів в Естонії чи Канаді. Однак, щойно мова піде про сотні мільярдів центробанку PФ, всерйоз такий варіант наші союзники навряд чи розглядатимуть. Це довела конференція в Лугано, на якій Україна представила свій план відновлення.

Попри всі позитивні сигнали, які отримала тоді наша країна, на конференції не вдалося вирішити одне з головних питань — хто контролюватиме розподіл та освоєння грошей. Україна запропонувала свій варіант, Європейська комісія має зовсім інше бачення, а Світовий банк — геть іншу концепцію.

Спеціальна міжнародна наглядова організація

Якщо гроші навіть і будуть направлені на відбудову України, то за умов зовнішнього контролю. На думку заступника виконавчого директора МВФ Владислава Рашкована, відбудову України не вдасться провести без створення неурядової агенції для цього. Саме вона повинна оцінювати збитки та потреби реконструкції, організовувати закупівлю тощо. Їй же буде відведена роль переговорів із потенційними донорами.

«Побудова агенції на правильних засадах та цінностях дозволить зробити великий внесок в імідж країни та допоможе з вирішенням питань довіри до наших інституцій», — наголошує він.

У разі конфіскації російських активів, якась подібна структура може взяти на себе роль і їхнього розподілу. Нічого схожого наразі ще не створено. Тому, як потенційні, можна розглядати різноманітні варіанти її формування. До складу структури можуть увійти представники міжнародних фінансових інститутів, країн — найбільших донорів України, представники ключових світових інвестиційних компаній тощо.

Очевидний плюс такого підходу у більшій довірі партнерів та зниженні корупційних ризиків.

Серед мінусів — повільніша робота структури та складний механізм ухвалення рішень.

Західні уряди та бізнес

За оцінками Київського інституту світової економіки, на початок серпня загальна військова, фінансова і гуманітарна допомога Україні сягнула 113 млрд євро.

Хоча наразі західні лідери утримувались від таких висловлювань, але російські кошти можуть піти на компенсацію цих витрат. Наприклад, на погашення наданих Україні кредитів.

Також є ймовірність, що гроші отримає західний бізнес, який зазнав втрат через дії Росії. Вже зараз існує механізм виплат із заарештованих активів боргів перед американськими кредиторами.

Через вихід із Росії світові компанії зазнали багатомільярдних збитків. Наприклад, Shell оцінює свої втрати у $3,9 млрд, німецький партнер Газпрому Wintershall Dea — у 5,3 млрд євро. Деякі компанії вже зараз намагаються отримати виплати від PФ. Наприклад, німецька Uniper вимагає компенсацію 11,6 млрд євро за неотриманий газ. Оскільки ж Росія, очевидно, утримається від подібних виплат, компанія може звернути стягнення на її заморожені активи. Варто виникнути прецеденту, як список позивачів почне стрімко зростати.

Плюси для України такого сценарію в тому, що кошти підуть на посилення економіки наших союзників, а громадянам цих країн буде простіше пояснити, чому Україні продовжують надавати допомогу.

Мінус очевидний — після цих витрат гроші на відбудову України поступатимуть виключно у вигляді кредитів.

Інші постраждалі народи та російська опозиція

У судах різних країн зібрались позови від громадян Сирії, які також постраждали від російських військових. Для них арештовані кошти — єдиний шанс отримати компенсацію.

Теоретично, також можливе спрямування конфіскованих активів на фінансування російської опозиції. Такий перебіг подій припускають фахівці Інституту законодавчих ідей.

Джерело: Мінфін