ВПЛИВ САМОСАНКЦІЙ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ НА ЕКОНОМІКУ РФ
На початку російського вторгнення в Україну KSE Institute запустив аналітичний проект, який отримав назву “Самосанкції” (або SelfSanctions), спрямований на збір даних про іноземні компанії, які працюють на російському ринку та обмежують або припиняють свою діяльність. Для підготовки бази даних ми використали ідеї та переліки компаній МЗС, Мінекономрозвитку та Мінцифри. База даних містить багато різноманітної інформації, ми збираємо щоденну статистику щодо зміни статусу іноземних компаній, що працюють/працювали на російському ринку та обмежують чи припиняють свою діяльність. Також ми створили Telegram-бот https://t.me/exit_ru_bot для відстеження/моніторингу новин про пріоритетні іноземні компанії (охоплення 1, 2, 3 або 7 днів моніторингу) і проводимо регулярний аналіз зміни курсів акцій і капіталізації материнських груп компаній, які мають або мали бізнес в Росії.
База KSE частково базується на даних з бази Yale’s School of Management сайтів epravda.com.ua, squeezingputin.com та інших відкритих джерелах. Дані верифікуються KSE і компаніям призначається додатковий статус KSE. Дані щодо акцій взяті з Google і Yahoo Finance. Водночас, база KSE є найбільш повною та вичерпною і містить на ~40% більше інформації, ніж більшість інших схожих за тематикою баз даних, оскільки вона також містить дані про кількість персоналу, доходи, капітал та інші фінансові показники, збирає останні оновлення та зміни у статусах, посилання на використані джерела, щоденні оновлення з telegram-бота тощо.
ЗНІМОК З БАЗИ ДАНИХ KSE на 05.06.2022
Кількість компаній, які продовжують діяльність у Росії (Статус KSE “залишаються”¹ ) – 676 (+86² за тиждень)
Кількість компаній, які скоротили поточні операції та призупинили нові інвестиції (статус KSE “вичікують”) – 450 (+12 за тиждень)
Кількість компаній, які згорнули російські операції (статус KSE “виходять”) – 1 087 (+50 за тиждень)
Станом на 5 червня ми ідентифікували близько 2 213 компаній, організацій і їх брендів з 75 країн та 55 галузей і їхню позицію щодо роботи на ринку РФ, близько половини з них публічні. Для ~400 публічних груп компаній ми також ідентифікували (за можливості) їхній операційний бізнес в РФ (наявність контрольної частки в юридичній особі), що дало змогу підрахувати вартість інвестованого в країні капіталу (близько 113 млрд дол США), локальну виручку (на загальну суму 200 млрд дол США), а також персонал (майже 0,7 млн осіб). 1 537 іноземних компаній вже скоротили, призупинили або припинили свою діяльність в Росії.
Як видно з таблиць нижче, станом на 5 червня компанії, які оголосили про повний вихід з Росії, мали $26,2 млрд річного доходу та $17,2 млрд капіталу; компанії, які призупинили свою діяльність на російському ринку, мали річний дохід у розмірі $64,8 млрд і $35,8 млрд капіталу. ТОП-70 компаній – найбільших платників податків – сплачували $20,2 млрд податків на рік.
Якщо з початку російського вторгнення в Україну відсоток компаній, які згортають операції в РФ, різко зростав до середини березня, то в останній місяць співвідношення тих, хто йде чи залишається практично не змінюється, хоча ми все ще бачимо періодичне зростання частки тих компаній, які залишаються на ринку РФ. Тим не менше, більше половини (49,1%) компаній вже заявили про вихід з ринку РФ, але 30,5% все ще залишаються присутніми в країні. Незначна зміна часток за останній тиждень пояснюється додаванням в базу KSE Institute +122 компаній, як результат синхронізації з проєктом https://squeezingputin.com.
Дії компаній в секторальному розрізі (на підставі бази даних KSE, з не менше 50 компаній-представників на індустрію) і у розрізі країн (на підставі бази даних KSE, з не менше 40 компаній-представників на країну) наведені в графіках нижче.
Рішення західних компаній у розрізі країн та секторів:
Як змінилась капіталізація найбільших публічних компаній за час війни
Єдина галузь, яка продемонструвала впевнене зростання – Енергетика, нафтодобувна та газопереробна.
ТИЖНЕВИЙ ФОКУС. ОПЛАТА ЗА ГАЗ В РУБЛЯХ
Серед європейських покупців газу 9 відмовилися платити в рублях. Проте найбільші покупці (Італія та Німеччина) все ж почали платити за новою схемою. Платіжні механізми не є повністю відомими громадськості, і не ясно, чи відкривають компанії рахунки в рублях, порушуючи санкції, чи ні.
31 березня 2022 року Росія видала новий Указ «Про спеціальний порядок, що дозволяє іноземним покупцям виконувати свої зобов’язання перед російськими постачальниками природного газу»⁴. Згідно з наказом, підприємства повинні оплачувати поставлений природний газ в рублях. Росія вимагала від компаній відкривати в Газпромбанку рахунки в євро або доларах і в рублях. Спочатку компанії платять в євро, потім обмінюють євро на рублі і кладуть їх на рублевий рахунок, і потім платять. Європейські країни розділилися у своїх рішеннях. Єврокомісії знадобилося більше місяця, щоб уточнити, чи відповідає нова схема санкціям, але пояснення все одно не принесло 100% ясності. У ньому сказано, що компанії можуть відкривати рахунки в євро або доларах, але рахунки в рублях будуть порушувати санкції.⁵
Деякі компанії відмовилися платити за новою схемою, і вони зіткнулися з тяжкими наслідками⁶:
- • PGNiG (Польща): поставки припинилися 27 квітня
- • Булгаргаз (Болгарія): поставки припинилися 27 квітня
- • Gasum (Фінляндія): поставки припинилися 21 травня
- • GasTerra (Нідерланди): поставки припинилися 31 травня⁷
- • Shell Energy (Німеччина): поставки припинилися 31 травня⁸
- • Литва (Amber Grid), Естонія (Eesti gas), Lanvia (JSC Conexus Baltic Grid) припинили закупівлю газу в Росії і підготували два місяці зберігання.⁹
Проте багато компаній продовжували платити Газпрому, відкриваючи рахунки в євро або доларах у Газпромбанку. Не зрозуміло, чи використовували вони для оплати рахунки в рублях. Компанії, які платять за новою схемою, включають:
- • MVM (Угорщина)
- • VNG, RWE, Uniper (Німеччина)
- • Engie (Франція)
- • Ені (Італія)
- • OMV (Австрія)
- • CEZ (Чехія)
- • SPP (Словаччина)
- • Geoplin (Словаччина)
- • DEPA Commerce, Mytilineos і Prometheus Gas (Греція)¹⁰
- • Велика Британія дозволила укладати угоди з Газпромбанком до 31 травня¹¹
Загалом 9 компаній ЄС відмовилися платити в рублях, у тому числі з Нідерландів, Польщі, Болгарії, Данії, Фінляндії, країн Балтії. Проте найбільші покупці (зокрема в Італії та Німеччині – лише одна компанія з Німеччини відмовилася платити в рублях, дивіться графік праворуч) почали платити за новою схемою. Платіжні механізми не повністю відомі громадськості, і незрозуміло, чи відкривають компанії рахунки в рублях, що, за словами Комісії ЄС, означало б порушення санкцій.