За тиждень прямі втрати економіки України через війну зросли на $12,2 млрд

Загальні втрати економіки, понесені в ході війни, складають $564-600 млрд 

За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури, задокументовані в публічних джерелах, зросли на $12,2 млрд. Станом на 11 квітня загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, вже сягнула $80,4 млрд або 2,4 трлн грн.

Про це свідчить аналіз, який здійснюється в межах проєкту «Росія заплатить» командою KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки) та волонтерами із партнерських організацій, зокрема, Центру економічної стратегії, Dragon Capital, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна та ДП «Прозорро.Продажі».

За спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі втрати, розраховані в цьому проєкті, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 млрд до $600 млрд. 

В цілому, за 47 днів російської агресії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 23 тис кілометрів доріг, 37 тис квадратних метрів житлового фонду, 319 дитячих садочків, 546 закладів освіти, 205 медзакладів, 145 заводів та підприємств. Крім того, внаслідок війни постраждали щонайменше 54 адміністративних будівель, 277 мостів та мостових переходів, 10 військових аеродромів, 8 аеропортів та 2 порти. Також станом на 8 квітня пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 74 релігійні споруди та 62 інших культурних споруди.

Найбільше зростання вартості втрат на поточному тижні призвело зростання за статтею «житлова нерухомість», що спричинено як збільшенням руйнувань, так і уточненням попередніх даних щодо руйнувань, що сталися раніше, а також певних корегувань у методиці оцінки. Друга за величиною причина зростання – втрата активів підприємств. Також в оновлених розрахунках було уточнено вартість закладів охорони здоров’я, з урахуванням структури цих закладів у розрізі типів (лікарні, амбулаторії, поліклініки, лабораторії тощо).

Прямі втрати України від пошкодження фізичної інфраструктури, на основі публічних джерел та даних органів влади, станом на 11.04.2022, з початку воєнних дій 

Аналіз прямих втрат об’єктів промисловості, задокументованих у публічних джерелах, свідчить, що найбільших збитків зазнали металургія, коксохімічні та нафтопереробні підприємства, а також машинобудування. За підрахунками аналітиків проєкту, загальна сума прямих задокументованих збитків промисловості станом на 11 квітня сягнула $6,25 млрд.

Прямі втрати активів підприємств внаслідок бойових дій, у розрізі галузей, $млрд, станом на 11 квітня  

Нагадаємо: Проєкт «Росія заплатить» фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни (руйнування житлових будинків, комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних закладів тощо); та оцінці фінансової вартості цих втрат. На цей час в межах проєкту не здійснюється оцінка загальних втрат економіки, що включають не лише прямі втрати інфраструктури, але також численні «побічні» втрати, які економіка зазнала внаслідок війни (закриття значної кількості підприємств; втрати сотнями тисяч людей домівок і роботи; припинення будь-яких інвестицій; скорочення споживчого попиту громадян тощо).

Надати інформацію про втрати фізичної інфраструктури, зокрема житлових будинків, в результаті війни, може кожен громадянин. Для цього командою KSE Institute спільно з Офісом президента та Міністерством економіки України було створено проєкт «Росія заплатить» (https://damaged.in.ua/). Також подати інформацію щодо пошкоджень можна за допомогою чат-боту або у застосунку «Київ Цифровий».

Методологія оцінки фінансових втрат України внаслідок руйнування фізичної інфраструктури: 

Розрахунки формуються на основі аналізу (1) кількох тисяч публічних повідомлень від громадян, (2) даних органів влади щодо втрат та пошкоджень за галузевими напрямками, а також (3) опосередкованих методах оцінки, таких як розрахунок орієнтовної площі пошкодженого внаслідок воєнних дій майна у найбільш постраждалих містах.

Методологія оцінки враховує досвід Світового банку щодо аналізу втрат в Сирії та Іраку, а також рекомендації провідної української інвестиційної компанії Dragon Capital. Ми плануємо продовжувати роботу над уточненням методології у майбутньому, що дозволить деталізувати оцінку обʼєкту по регіонах і типах будівель, втратах комунальних мереж та інфраструктури тощо.

Через відсутність регулярних публічних оновлень інформації щодо загальної кількості зруйнованого та пошкодженого житла, зокрема у розрізі регіонів та кількості приватних/багатоквартирних будинків, застосовуються непрямі методи оцінки вартості зруйнованої житлової нерухомості. Також оцінка вартості пошкодженого та зруйнованого житла включає оцінку у потребі видатків на демонтаж зруйнованих будівель та проведення ремонту «до заселення» у будинках, які потрібно буде будувати. В оцінці активів підприємств не враховується знос, а також додаються незавершені інвестиції та запаси.

Дані оцінки не є вичерпними: інформація про численні пошкодження та руйнування може бути відсутня через відсутність можливості у громадян, місцевих та державних органів влади оперативно фіксувати завдані пошкодження у розрізі кожного міста та населеного пункту.

За відсутності інформації на даному етапі, оцінка включає лише втрати від знищення/руйнування будівель, не враховуючи вартість обладнання (зокрема в лікарнях, наукових установах, пошкоджені транспортні засоби тощо). Дані оцінки будуть поступово додаватись на наступних етапах оновлень показника.

Також наразі оцінка не враховує інформацію про шкоду, завданої внаслідок бойових дій, мінування, природним ресурсам, тваринному господарству, запасам компаній (на складах, в магазинах тощо), рухомого майна, військового майна, майна телеком-операторів тощо. Ця інформація доповнюватиметься та уточнюватиметься після завершення бойових дій у відповідних регіонах України.

Джерело: Київська школа економіки